Стрийський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Хто має право на безоплатне пільгове забезпечення ліками за рецептами лікарів

____________________________________________________________________________________

Як тимчасово змінити місце голосування без зміни виборчої адреси?

На цю тему сьогодні наша консультація від Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Ми розмовляємо із директором центру Марією Николаїшин.

Що порадите виборцеві, коли він не може голосувати на тій виборчій дільниці, де включений до списку виборців, але бажає взяти участь у голосуванні?

Якщо виборець у зв’язку з навчанням, роботою, реабілітацією у санаторії, чи іншими причинами не може проголосувати на виборах Президента України за зареєстрованим місцем проживання, він може тимчасово, на час їх проведення, змінити місце голосування. При цьому, зазначу, що виборча адреса його не змінюється.

Куди слід звернутися виборцеві?

Виборцеві необхідно звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців, який знаходиться у кожній міській раді міста обласного значення чи районній державній адміністрації, за умови, якщо виборець голосуватиме в Україні. Якщо ж виборець проживає чи перебуває за межами Україні і має намір голосувати в іншій іноземній державі, він звертається до органу ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України. Там подає заяву про тимчасову зміну місця голосування із зазначенням дільниці чи адреси, за якою він бажає проголосувати. Якщо ж виборець не знає місце знаходження найближчої виборчої дільниці, то може дізнатися безпосередньо у працівників цього відділу. Разом із заявою громадянин надає документ, що посвідчує його особу та підтверджує громадянство України, - паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України). Громадяни України – військовослужбовці також можуть надавати посвідчення військовослужбовця або військовий квиток. Статтею 7 Закону України "Про Державний реєстр виборців" передбачено, що звернення виборця про тимчасову зміну місця голосування повинне бути мотивованим. Причиною про тимчасову зміну місця голосування може бути службове відрядження, фактичне проживання не за зареєстрованим місцем проживання, робота або навчання у відповідному населеному пункті або державі, лікування в санаторії.

Чи може таку заяву до органу ведення Державного реєстру виборців надіслати виборець поштою?

Заява виборця про тимчасову зміну місця голосування подається до органу ведення Державного реєстру виборців громадянами особисто. Надсилання такої заяви поштою чи електронним листом законодавством не передбачено. До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси. У разі якщо до заяви додаються копії документів, їх оригінали пред’являються органу ведення Реєстру для перевірки вірності цих копій. До таких документів належать: довідка з місця роботи, довідка з місця навчання, документ, який підтверджує право власності або оренди на житло, яке знаходиться за місцем, де виборець хоче проголосувати, путівка в санаторій, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та інші документи. Виборці, виборча адреса (зареєстроване місце проживання) яких знаходиться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування.

Чи є обмеження доки потрібно подати заяву про тимчасову зміну місця голосування?

Таку заяву про тимчасову зміну місця голосування необхідно подати не пізніше, ніж за п’ять днів до дня голосування на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року, тобто до 25 березня 2019 року включно. Тимчасова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси забезпечує включення виборця до списку виборців на відповідній виборчій дільниці лише одноразово - на день голосування – 31 березня 2019 року.

Чи потрібно знову змінювати місце голосування у разі призначення повторного голосування чи потрібно знову змінювати місце голосування?

Так, у разі призначення повторного голосування, виборцям, які перебуватимуть не за своєю виборчою адресою та мають намір проголосувати, потрібно повторно не пізніше ніж за п’ять днів до дня повторного голосування звернутися до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців щодо тимчасової зміни місця голосування.

Нашим читачам ми нагадуємо, що Стрийський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає клієнтів за адресою: м. Стрий, вул. О. Бачинської, 1а. Прийом громадян із 8.00 до 17.00.

____________________________________________________________________

Основоположні засади виборчого права

У нашій державі розпочався виборчий процес. Але багато громадян не знають, яким чином реалізувати своє право на вибір і яким чином захистити це право. З метою забезпечити чесніть, прозорість і зрозумілість виборів для кожного у грудні минулого року Міністерство юстиції України спільно з Центральною виборчою комісією започаткували ініціативу «Я МАЮ ПРАВО ОБИРАТИ», яка реалізовується в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО»

Голосувати на виборах Президента України мають право повнолітні громадяни України, у тому числі й ті, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років. Саме вони, окрім осіб, визнаних судом недієздатними, є виборцями. Важливо й те, що кожний виборець має один голос. І своє право голосу він може використати тільки на одній виборчій дільниці там, де включений до списку виборців. Наша держава дає можливість громадянину добровільно взяти участь у виборах. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах. Вибори Президента України є вільними. А це означає, що забороняється застосування підкупу, обману та інших нечесних технологій, які можуть перешкоджати вільному волевиявленню виборця. У статті 157 Кримінального кодексу України за перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права передбачена кримінальна відповідальність.

Голосування на виборах Президента України є таємним. Що це означає?

Таємність – це ще один принцип виборчого права. Це означає, що контроль за волевиявленням виборців суворо заборонено. Виборець голосує у кабіні для таємного голосування. При цьому, фотографування, відеофіксація в будь-який спосіб результатів волевиявлення виборців в кабіні для голосування, а також демонстрація виборцем результатів волевиявлення у приміщенні для голосування забороняються і є порушенням таємниці голосування.

А чи може громадянин доручити іншому виборцеві проголосувати за нього?

У статті 8 Закону України «Про вибори Президента України» зазначено, що кожний виборець голосує на виборах Президента України особисто. Голосування за інших осіб, а також передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняються.

А як же бути громадянину з особливими потребами, який скажімо, має проблеми із зором і не може самостійно заповнити виборчий бюлетень?

У такому випадку за згодою цього виборця поставити відповідну позначку у бюлетені може громадянин, якому він довіряє це зробити. Однак, такими особами не можуть бути: члени виборчих комісій, спостерігачі, кандидати, їх довірені особи навіть, якщо вони є родичами виборця. Зазначу, що допомога такому виборцю, не вважається голосуванням замість нього.

Обовязки громадян щодо утримання своїх родичів

Ми і надалі продовжуємо співпрацю із Стрийським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Сьогодніу рамаках проекту «Я МАЮ ПРАВО» консультацію надасть Марія Николаїшин – директор цієї установи. Вона ознайомить нас із деякими обов’язками громадян щодо утримання своїх родичів.

Останнім часом до нашого центру звертаються багато громадян, які хочуть дізнатися, чи мають вони право на утримання від своїх дітей та внуків. Тому думаю, що ця консультація стане у пригоді особам літнього віку, а їхніх дітей, внуків та правнуків заставить задуматися над тим, що вони мають обов’язок перед своїми рідними. Так, повнолітні дочка й син зобов'язані утримувати батьків, які непрацездатні та потребують матеріальної допомоги. Окрім цього, у разі хвороби чи інвалідності батьків вони зобов’язані брати участь у витратах на їхнє лікування.

Внуки та правнуки теж мають обов’язок перед своїми родичами утримувати їх?

Повнолітні внуки та правнуки зобов'язані утримувати непрацездатних бабусю, дідуся, прабабу й прадіда, котрі потребують матеріальної допомоги у разі, коли у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу. Зауважу, якщо діти, внуки чи правнуки добровільно не хочуть допомагати своїм родичам, утримувати їх, тоді вони можуть у судовому порядку. вимагати аліментів.

А чи є випадки, коли діти можуть бути звільнені від сплати аліментів?

Так, звичайно, у випадку, коли мати чи батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає. А у разі, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, тоді діти можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати їх та брати участь у додаткових витратах. Саме на ці норми Сімейного кодексу України я прошу звернути увагу батьків, які зараз позбавлені батьківських прав або ж ухиляються від виконання своїх батьківських обов’язків. У нас уже були випадки, коли позов про сплату аліментів на утримання хворих батьків – осіб літнього віку - не було задоволено, оскільки вони були позбавлені батьківських прав та ще й не сплачували аліменти у користь своїх тоді ще неповнолітніх дітей. Також наголошу, що й повнолітні падчерка, пасинок зобов'язані утримувати непрацездатних мачуху, вітчима, якщо вони потребують матеріальної допомоги і якщо вони надавали падчерці, пасинкові систематичну матеріальну допомогу не менш як п'ять років, за умови, що падчерка, пасинок можуть надавати матеріальну допомогу. Цікаво й те, що стаття 271 Сімейного кодексу України визначає ще одне коло суб’єктів, яких особа має утримувати: це непрацездатні родичі та інші особи, з якими вона проживала не менш як п'ять років однією сім’єю до досягнення повноліття. Наголошу, що цей обов'язок виникає, якщо у того, хто потребує матеріальної допомоги, немає дружини, чоловіка, повнолітніх дочки, сина, братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Ми і надалі продовжимо публікації на актуальні теми. Вказана стаття опублікована у рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО». А зараз нагадуємо, що з 1 липня 2015 року у Стрию працює центр правової допомоги, що знаходиться за адресою: вул.О.Бачинської, 1а. Прийом громадян здійснюється з 8.00 до 17.00.

Наймані працівники можуть повідомити про факти порушень податкового законодавства з боку роботодавців на «гарячу лінію» ДФС

У рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Стрийська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що наймані працівники можуть повідомити про факти порушень податкового законодавства з боку роботодавців на «гарячу лінію» ДФС за номером телефону 0800-501-007.

Крім того, інформуємо, що відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби.

Оформлюючи нового працівника нароботу, суб’єкту господарювання необхідно:

- укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України; форма трудового договору з фізичною особою затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 № 260);

- оформити наказ про прийняття на роботу (заповнюють типову форму № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджену наказом Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489);

- повідомити ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова КМУ від 17 червня 2015 р. № 413).

При цьому необхідно пам’ятати, що повідомлення про прийняття на роботу подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413.

Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем їх обліку як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:

засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

У разі не подання повідомлення до ДФС до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції (штраф) у розмірі 1 мінімальної заробітної плати – 3723 грн.

А у випадку фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного соціального внеску та податків Управлінням Держпраці застосовується штраф у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати (111690 грн.), установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.

За недотримання мінімальних держаних гарантій в оплаті праці – тягне за собою штраф у розмірі 37230 грн. за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – розмірштрафу складатиме 11169 грн.

Крім того, інформуємо, що 5 вересня цього року Уряд ухвалив розпорядження „Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення”, яким передбачено проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.

Цей нормативний документ передбачає посилення координації органів державної влади в питаннях проведення роз’яснювальної роботи, здійснення заходів щодо виявлення фактів застосування не задекларованої праці, а також перегляд актів органів виконавчої влади та внесення змін до них з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин.

Консультація у рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО» про деякі гарантії дітей ВПО.

Про це минадалі ведемо розмову із директором Стрийського місцевого центру з надання безоплатної воринної правової допомоги Марією Николаїшин.

Державою надається підтримка для здобуття професійно-технічної та вищої освіти студентам з числа ВПО. Така підтримка їм надається відповідно доПорядку та умов надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти, який затвердженийПостановою Кабінету Міністрів України 23 листопада 2016 року. Цим нормативно правовим актом передбачено надання дітям ВПО:

- повної оплати за навчання для здобуття професійно-технічної та вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем (рівнем вищої освіти) за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів - у разі зарахування на місця державного (регіонального) замовлення відповідно до умов та правил прийому;

- надання в установленому законодавством порядку пільгових довгострокових кредитів для здобуття вищої освіти та професійно-технічної освіти - у разі зарахування на навчання згідно з угодами, укладеними між вищим навчальним закладом та фізичною або юридичною особою, відповідно до умов та правил прийому;

- соціальної стипендії;

- безоплатного забезпечення підручниками;

- безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;

- безоплатного проживання в учнівських гуртожитках - для учнів професійно-технічних навчальних закладів, проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою у розмірі, визначеному вищим навчальним закладом в установленому законодавством порядку, - для студентів вищих навчальних закладів, курсантів невійськових вищих навчальних закладів за умови, що зазначені у цьому абзаці особи не отримують допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р.№ 505“Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”.

Які документи необхідно надати студентові для того, аби отримати цю допомогу?

Для того щоб отримати чи оформити відповідну допомогу діти з числа ВПО повинні пред’явити тільки довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
У яких випадках припиняється надання допомоги таким категоріям осіб?
Державна цільова підтримка припиняється: у разі відрахування особи з навчального закладу; надання здобувачу освіти академічної відпустки, у тому числі за медичнимпоказанням, або перерви у навчанні; переведення до іншого навчального закладу. У разі поновлення (переведення) здобувача освіти на навчання до того ж або до іншого навчального закладу питання надання йому державної цільової підтримки розглядається відповідним навчальним закладом згідно з цим Порядком.

У наступних публікаціях ми продовжимо нашу розмову із директором Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марією Николаїшин. Анаразі нагадуємо нашим читачам, що центр знаходиться за адресою: м. Стрий, вул. О. Бачинської, 1а. Прийом громадян здійснюється з 8.00 до 17.00.

________________________________________________________________________________________________

19 березня

Об`єднання зусиль заради посилення правових можливостей малозабезпечених категорій громадян

20180316 120202

Нещодавно директор Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Николаїшин та директор Стрийського міськрайонного центру зайнятості Романна Вишньовська підписали договір про співпрацю. У договорі, зокрема, передбачено, що у Стрийському міськрайонному центрі зайнятості функціонуватиме мобільний консультаційний пункт, а працівники Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформуватимуть своїх клієнтів щодо інноваційних підходів, які впроваджують у своїй роботі працівники центру зайнятості. Стрийський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Стрий, вул. О. Бачинської, 1а. Прийом громадян здійснюється з 8.00 до 17.00.

Як захистити свій бізнес і своє майно!

З цього приводу у рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО» консультує директор Стрийського місцевого центру з надання безоплатної воринної правової допомоги Марія Николаїшин.

У разі, якщо Ви виявили незаконну перереєстрацію нерухомості або бізнесу, незаконне припинення або скасування права власності тоді слід звернутися до правоохоронних органів та написати скаргу до комісії Міністерства юстиції з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Комісія).

А чи можна звернути до суду?

Так, звичайно, громадяни можуть звернути до суду. Водночас, наголошу, що колись звернення до суду - це була єдина можливість повернути незаконно перереєстровані майно чи бізнес. Такий процес міг затягуватисяна роки, а майно не завжди поверталося до законного власника. Дуже добре, що зараз існує альтернативний спосіб повернення незаконно відчуженого майна та бізнесу – звернення до Комісії Міністерства юстиції України.

Як оформити скаргу до Комісї?

Зазначу, що Міністерство юстиції України розглядає скарги на: рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);на проведені державним реєстратором реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Під час написання скарги слід вказати повне найменування (ім’я), місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), найменування (ім’я) представника, якщо скарга подається представником; реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
зазначити зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; викласти обставини, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; надати відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, який може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до відповідних реєстрів; перевірити наявність підпису скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. У разі подання скарги представником, додати довіреність на представництво інтересів. І останнє, що є важливою доказовою базою, додати до матеріалів скарги засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника внаслідок прийняття рішення про державну реєстрацію (за наявності). Варто пам’ятати, що подати скаргу до Комісії Мін’юсту необхідно у встановлений законом строк (60 днів з моменту прийняття рішення, яке оскаржується або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав). Максимальний строк розгляду скарги – 45 днів.За результатами розгляду скарги Комісія готує висновок, на підставі якого Міністерство юстиції приймає рішення у формі наказу. Рішення надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Чи може бути відмовлено у задоволенні скарги?

Так, Міністерство юстиції України може відмовити у задоволенні скарги за таких умов: скарга оформлена без дотримання вимог до її оформлення, визначених законами; на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи-підприємця, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи; наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; наявна інформація про судове провадження у зв’язку зі спором між тими самими сторонами, з того самого предмета і підстав; є рішення цього органу з того самого питання; уже розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; скарга подана особою, яка не має на це повноважень; закінчився встановлений законом строк подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Чи можна оскаржити рішення комісії?

Рішення Міністерства юстиції України, можна оскаржити, звернувшись до суду.

Нагадаємо нашим читачам, що проект «Я МАЮ ПРАВО» реалізовується в Україні з минулого року. Реалізація проекту відбувається шляхом об’єднання зусиль Уряду, органів Міністерства юстиції, системи надання безоплатної правової допомоги, міжнародних партнерів та інших зацікавлених сторін. Мета проекту: підвищення рівня правової культури та правової свідомості громадян. Отримати консультацію з метою захисту своїх прав та інтересів громадяни можуть, звернувшись до бюро правової допомоги, які є відділами Стрийського місцевого центру з надання безоплатної воринної правової допомоги. Центр знаходиться за адресою: м. Стрий, вул. О. Бачинської, 1а. Прийом громадян здійснюється з 8.00 до 17.00.

________________________________________________________________________________________________

Наприкінці минулого року у листопаді внесені зміни до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Стаття 17-1 цього
Закону запроваджує інститут наставництва для роботи з дітьми, які виховуються в інтернатних закладах, з метою їх підтримки та підготовки до самостійного життя.

Наставником може бути повнолітня дієздатна особа, яка пройшла курс необхідної підготовкиз проблем соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя за відповідною програмою. Цікаво, що є певні обмеження щодо наставництва. Так, наставниками не можуть бути, зокрема, особи:позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; які були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

Наставництво - це діяльність, яка здійснюється за договором про наставництво в найкращих інтересах дитини особою - наставником добровільно і безоплатно.

Основними завданнями наставництва є: визначення та розвитку здібностей дитини, реалізації її інтересів у професійному самовизначенні; надання дитині доступної інформації про її права та обов’язки; формування у дитини практичних навичок, спрямованих на адаптацію її до самостійного життя, зокрема щодо вирішення побутових питань, розпорядження власним майном та коштами, отримання освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг; ознайомлення дитини з практиками суспільного спілкування та подолання складних життєвих ситуацій; сприяння становленню дитини як відповідальної, успішної особистості; формування у дитини навичок здорового способу життя.

Наставник має право відвідувати дитину за місцем її проживання, навчання, лікування, оздоровлення, а також за згодою дитини та батьків, інших законних представників дитини, адміністрації закладу для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншого закладу для дітей спілкуватися з дитиною поза місцем її проживання, навчання, лікування, оздоровлення, у тому числі запрошувати дитину у свою сім’ю у святкові і неробочі дні, дні канікул, надавати дитині допомогу в отриманні додаткових освітніх, соціальних, реабілітаційних, оздоровчих послуг, брати участь у забезпеченні її одягом, взуттям, приладдям для навчання та розвитку тощо. Зауважу, що наставництво здійснюється на підставі договору про наставництво, який укладається між центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини, наставником та адміністрацією закладу, в якому проживає дитина, в інтересах якої укладається такий договір. Договір про наставництво укладається у письмовій формі.Для укладення договору про наставництво потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити, а також письмова згода її батьків, інших законних представників. Згода дитини надається у формі, що відповідає її вікові та стану здоров’я.

_______________________________________________________________________________________________

Дистанційні пункти доступу до безоплатної правової допомоги можуть бути відкриті у приміщеннях військових частин Збройних Сил України

Саме це, з-поміж іншого, передбачає Меморандум про наміри щодо співробітництва між Міністерством оборони України та Координаційним центром з надання правової допомоги (далі – Меморандум), який сторони уклали 11 грудня.

Меморандум має на меті об’єднати зусилля сторін задля спрощення доступу військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей до безоплатної правової допомоги, сприяння захисту їхніх прав та законних інтересів. Від імені сторін Меморандум підписали Міністр оборони України Степан Полторак та в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Реалізація завдань у рамках Меморандуму спрямована, насамперед, на налагодження взаємодії між представниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та командуванням військових частин Збройних Сил України задля забезпечення захисту прав військовослужбовців ЗСУ, членів їх сімей, у тому числі права на безоплатну правову допомогу; розширення доступу для них до послуг безоплатної правової допомоги через утворення у приміщеннях військових частин дистанційних пунктів доступу до такої допомоги.

Також сторони планують об’єднати зусилля в таких напрямах, як проведення спільних заходів з підвищення рівня правової поінформованості військовослужбовців; розроблення та розповсюдження різних інформаційних матеріалів щодо їхніх прав та соціальних гарантій; проведення спільних комунікативних заходів як на рівні Міноборони та Координаційного центру, так і на рівні центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та військових частин ЗСУ.

Нагадаємо, у нинішньому році Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Вищу раду правосуддя», внісши зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Так, право на безоплатну вторинну правову допомогу (представництво інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру), отримали й особи, які лише претендують на отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Крім того, така допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія зазначеного Закону, надається не лише з питань їх соціального захисту, як це було раніше, а з будь-яких питань.

А наразі нагадуємо, що Стрийський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Стрий, вул. О.Бачинської, 1а. Прийом громадян здійснюється з 8. 00 до 17.00.

________________________________________________________________________________________________

Конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги

Стрийський місцевий цетр з надання безоплатної вторинної правової допомоги повідомляє про те, що згідно із наказом Міністерства юстиції України від 13.11.2017 № 4300/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» розпочинається проведення вищезазначеного конкурсу.

Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:

- зареєструватися на веб-сторінціhttp://contest.legalaid.gov.ua з 18 листопада до 17 грудня 2017 року включно, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом та регіон, у якому адвокат проходитиме індивідуальну співбесіду з конкурсною комісією; завантажити посвідчені (підписані) адвокатом скановані копії заяви, усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (у довільній формі обсягом до 500 слів). За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).

- Впродовж 19 – 25 грудня 2017 року включно пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).

- Впродовж 9 – 12 січня 2018 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги. Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

З 27 по 29 грудня 2017 року включно конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами документи, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосованих до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.

Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання безоплатної вторинної правової допомоги на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору відповідно до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою КМУ від 11.01.2012 № 8.

________________________________________________________________________________________________

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Які норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам?

Кожен громадянин України може отримати та приватизувати шість земельних ділянок різного цільового призначення. Проте передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян провадиться у межах визначених норм і один раз по кожному виду використання.

У яких розмірах громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок?

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Чи може бути менший розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв'язку з набуттям ним права власності на жилий будинок?

Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв'язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, визначений для присадибної ділянки (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим). А розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

У чому різниця між земельною ділянкою і земельною часткою (паєм?)

Земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. На відміну ж від земельної ділянки межі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) не визначені.

Які документи підтверджують право власності на земельну ділянку чи пай?

Право на земельну ділянку підлягає оформленню відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». За результатами державної реєстрації права на земельну ділянку надається витяг з Державного реєстру прав.

На земельну частку (пай) видається сертифікат, який є вважається правовстановлюючим документом при реалізації громадянином права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Сертифікат містить відомості про її вартість та розмір в умовних гектарах. Сертифікат на право на земельну частку (пай) видається районною (міською) державною адміністрацією та реєструється в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Нагадуємо, що Стрийський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Стрий, вул. О. Бачинської, 1а. Прийом громадян здійснюється з 8.00 до 17.00.